Лікування сколіозу

Сколіотична хвороба I, II, III, IV ступені

При складних ступенях сколіозу використовують ортопедичні пристосування або оперативне лікування.

Лікування грижі міжхребцевих дисків

Грижа міжхребцевого диска – це зсув пульпозного ядра міжхребцевого диску, що супроводжується розривом фіброзного кільця. Може знаходитися у будь-якому відділі хребта: шийному, грудному або поперековому. Таке зміщення може бути викликано нестабільністю та гіпермобільністю у відповідному сегменті хребців або перенесеною травмою.

Схильність до дегенерації міжхребцевих дисків часто є спадковою. Також це може бути пов’язано з набутими і вродженими особливостями хребта. Причинами появи грижі міжхребцевого диска серед іншого, можуть бути: вроджений синостоз, травма сусіднього диска, компресійні переломи прилеглих хребців. Також руйнівним чином на стан міжхребцевого диска впливають ендокринні порушення. Грижа може проявитися після тяжкої або тривалої роботи з навантаженням на хребет, наприклад, при раптовому повороті, підйомі важкого, вагітності і т. п. Цікаво, що сидячий спосіб життя може стати причиною появи грижі.

Симптоми

Симптоми наявності грижі різняться в залежності від її розташування і розмірів. Рідко грижа не заподіює занепокоєння, оскільки не чинить тиску на нерв. Зазвичай відбувається навпаки: чинячи тиск на нерв, проявляє себе болем, слабкістю і онімінням у тієї частини тіла, куди спрямовані нервові волокна.

Розміщення грижі впливає на місце прояви болю. Її розташування в поперековому відділі хребта проявляється болями в попереку або ногах, які можуть віддавати в ступні, коліна і навіть сідниці. Якщо розташування грижі – поперековий відділ, то біль відчувається в стегні. А при утворенні її в грудному відділі хребта – оніміння або біль буде відчуватися в грудях, плечах та руках.

Приблизно в 10% випадків лікування грижі міжхребцевого диска можливо лише хірургічним шляхом. Найчастіше можливо консервативне лікування без хірургічного втручання, таке, як мануальна терапія, гомеосініатрія, голкотерапія, гірудотерапія, масаж, лікувальна і профілактична гімнастика та інші.

Лікування Хвороби Пертеса (Легг-Кальве-Пертеса)

Характер взаємозв’язку проявів системної запальної відповіді дозволяє говорити не лише про запальний генез захворювання, але й про роль кожної з ланок імунної системи в розвитку і наслідку патологічного процесу в кульшовому суглобі, який можна позиціювати як реактивний деструктивний артрит, тобто хворобу Легг-Кальве-Пертеса. До теперішнього часу немає чіткого уявлення про взаємозв’язок хвороби Легг-Кальве-Пертеса та передуючого їй розвитку “транзиторного синовіїту”, а також причини і механізму розвитку останнього

Рентгенологічна класифікація стадій хвороби Пертеса по Рейнбергу С.А.

А. Стадія некрозу;
Б. Стадія імпресійного перелому;
В. Стадія фрагментації (розсмоктування);
Г. Стадія відновлення (репарації);
Д. Стадія наслідків. Кулеподібна головка.
Е. Стадія наслідків. Валикоподібна або грибовидна головка.

В лікуванні хвороби Пертеса існують загальноприйняті лікувальні заходи.

Основний принцип лікування: дотримання так званого принципу «containment» – утримання або стримування ГСК в межах вертлюгової западини. У цьому випадку вертлюгова западина грає роль своєрідної матриці для збереження голівкою стегна своєї форми і розміру, при максимальному контакті суглобових поверхонь компонентів кульшового суглоба.

Комплексне консервативне лікування юнацького остеохондрозу голівки стегна передбачає насамперед повне розвантаження кінцівки, поліпшення і відновлення кровообігу в області кульшового суглоба і в ураженій кінцівці, стимулювання процесів розсмоктування некротичної кісткової тканини і наступних за ним процесів новоутворення, збереження функції суглоба, підтримання фізіологічного тонусу м’язів кінцівки і загального м’язового тонусу. Розвантаження кінцівки попереджає подальше зниження висоти епіфіза, послідуюче відновлення якого відбувається тільки в межах вихідної висоти. У процесі лікування ніякими засобами неможливо збільшити висоту сплющеного епіфіза.

Лікування хвороби Шейермана-Мау (Юнацький остеохондроз хребта, юнацький кіфоз)

Хвороба Шейермана-Мау – це прогресуюча кіфотична деформація хребта, що виникає в період швидкого росту дитини. Зустрічається частіше у хлопчиків у віці від 13 до 17 років.

Причини захворювання

Точні причини розвитку хвороби Шейермана-Мау невідомі. Вважають, що найвірогідніша причина – спадкова схильність. Інша можлива причина розвитку хвороби – травматизація зон росту тіл хребців. Також розглядають і можливість патологічного впливу неправильного розвитку м’язів спини.

Ознаки захворювання

Перші ознаки захворювання Шейермана-Мау з’являються у дітей у пубертатного періоді. У ранній стадії хвороби поставити правильний діагноз можна виключно за даними рентгенографії хребта. Тому діагностику проводять із запізненням, оскільки пацієнти приходять до лікаря, коли викривлення хребта вже помітно або діти починають скаржитися на болі в спині в міжлопаточной області. Коли захворювання прогресує, збільшується кіфотична дуга і біль в спині.

Лікування кіфозу Шейермана-Мау консервативне або хірургічне. Конкретний метод визначає лікуючий лікар. Найчастіше дане захворювання лікується консервативно, використовуються фізіотерапевтичні процедури, масаж, мануальна терапія, методики лікувальної фізкультури. Іноді необхідно носіння реклінуючого корсета по типу Шено. До хірургічного втручання вдаються тільки в самих крайніх випадках, оскільки операція несе в собі певну частку ризику.

Клінічні приклади, результати

Лікування хвороби Осгуда-Шляттера

Хвороба Осгуда-Шляттера має другу назву – остеохондропатія горбистості великогомілкової кістки. За назвою можна зрозуміти, що ця хвороба відноситься до захворювань незапального генезу, що протікає в супроводі некрозу кісткової тканини.

Основні симптоми хвороби Осгуда-Шляттера включають в себе:

біль, набряк і болючість в області горбистості великогомілкової кістки, трохи нижче колінної чашечки болі в колінах, які посилюються після фізичної активності особливо після бігу, стрибків і підйому по сходах та зменшуються у спокої напруженість оточуючих м’язів, особливо м’язів стегна (чотириголового м’яза).

Клінічні приклади, результати

Хворий В. звернувся із скаргами на біль правому колінному суглобі, які турбують на протязі шести місяців та поступово підсилюються. Посилення болі відмічається при фізичному навантаженні, хлопчик займається футболом в спортивній школі. При огляді відмічається різко болісна пальпація ділянки горбистості великогоміскової кістки зліва, справа, рухи в колінному суглобі обмежені згинанням до 10°.Після огляду та рентгенограми було поставлено діагноз: хвороба Шляттера.Призначено комплексне лікування.

Лікування хвороби Хаглунда-Шинца (остеохондропатія горбистості апофізу кістки п’яти)

Хвороба Хаглунда-Шинца – це захворювання, яке характеризується порушенням процесу окостеніння горбистості п’яткової кістки.Основною причиною виникнення цього захворювання вважається травма, ускладнена порушенням кровообігу в прилеглих областях. Також причинами хвороби можуть бути різні мікротравми, підвищене навантаження на підошвенний і литковий м’язи, різного роду ендокринні порушення, нервово-трофічні і судинні розлади, спадкова схильність.

Симптоми хвороби Хаглунда-Шинца:

  • гострі або поступово наростаючі болі в області бугра п’яткової кістки, які виникають після навантаження;
  • посилюється біль при пальпації або розгинанні стопи;
  • над п’ятковим бугром біля місця прикріплення ахіллового сухожилля виникає набряк без ознак запалення;
  • порушення ходи: опора на передній відділ стопи;
  • неможливість займатись бігом, стрибками, спортом.

Лікування консервативне. У період загострення необхідні спокій (забезпечення повної нерухомості за допомогою гіпсової лонгети), фізіопроцедури, спрямовані на поліпшення місцевого кровообігу, носіння ортопедичного взуття з розширеним задником. При різкій деформації заднього відділу п’яткової кістки можливо оперативне видалення кістково-хрящових розростань. Профілактика хвороби полягає в носінні вільної взуття.

Клінічні приклади, результати

Хворий К. звернувся із скаргами на біль в п’ятці, ходить шкульгаючи на ліву ногу. Пальпація п’яти в зоні прикріплення ахіллового сухожилля болісна. Після огляду та рентгенограми поставлено діагноз: хвороба Шинца зліва, початок стадії фрагментації.Призначене комплексне лікування розвантаження кінцівки (ходьба на милицях), лектрофорез з новокаїном, масаж м’язів голівки та стегна, ЛФК, магнітотерапія.